Главная Научные публикации Стійкий розвиток міста на засадах «зеленої логістики». М. Ф. Аверкина (2012)

Разместить рекламу на сайте

Стійкий розвиток міста на засадах «зеленої логістики». М. Ф. Аверкина (2012)
05.01.2013 17:37


Вступ. З метою формування стратегічних засад управління стійким розвитком міста необхідно враховувати принципи «зеленої логістики» міста. Така необхідність виникла в результаті перевантаження простору міст вантажопотоками, збільшення викидів шкідливих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, що в свою чергу ускладнило проблему забезпечення стійкого розвитку міста.

На жаль на сучасному етапі відсутні комплексні підходи до вирішення проблеми забезпечення стійкого розвитку міста, а використання логістичного підходу на місцевому рівні переважно виражається в теоретичних доробках. Дослідження вітчизняних та зарубіжних наукових джерел дає підстави стверджувати про виключну роль «зеленої логістики» в системі забезпечення стійкого розвитку міста. Теоретико-методичні та прикладні аспекти основних засад «зеленої логістики» представлено у працях таких вчених як: П. Мерфі, Ж.-П. Родріге, Д. Роджерса, Р. Тіббен-Лембке, І. Г. Смирнова, Лі Яньбо.

Постановка задачі. Метою статті є проведення аналізу та систематизації наукових підходів щодо розуміння сутності «зеленої логістики» та визначення її орієнтирів в міській логістичній системі.

Результати. За результатами досліджень встановлено, що сьогодні в системі управління містом недостатньо враховуються такі чинники як переміщення, зберігання, розподіл вантажів, пересування і зберігання суспільного, легкового транспорту, розміщення небезпечних відходів, які негативно впливають на екосистему міста та суперечать принципам стійкого розвитку.

На даний момент в системах управління містом не використовується логістичний підхід, який полягає в оптимальному управлінні економічними потоками і запасами в складних організаційно-технічних та соціально-економічних системах для досягнення цілей з мінімальними витратами [2].

Очевидним є те, що логістика тісно пов’язана із структурою міста: транспортними мережами, зонами, вузлами, тобто з архітектурою та містобудуванням, а також з екологією [1]. Оскільки нагальною є необхідність мінімізації забруднення, підвищення ефективності використання логістичних ресурсів, оптимізації процесу прийняття управлінських рішень щодо використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів, то виникає необхідність використання принципів «зеленої логістики» в місті.

Значення «зеленої логістики» як інструменту підтримання екологічної безпеки постійно зростає, вона є прикладом суспільно корисного і бізнесового прибуткового симбіозу екології і економіки, який задовольняє умови як збереження навколишнього середовища, так і зростання господарської діяльності [3, с. 50].

На думку П. Мерфі термін «зелена логістика» виник на початку 90-х рр. ХХ ст. як новий метод в логістиці, який скеровує стандартні логістичні вимоги до раціональності, ефективності і швидкості обробки і руху товару, та враховує заходи щодо охорони навколишнього середовища [4]. Проте, досліджуючи змістове наповнення цього терміну встановлено, що існують різні підходи до його трактування. Так, Ж.-П. Родріге окреслює змістове наповнення категорії «зелена логістика» достатньо широко, безвідносно до предмета й об'єкта дослідження: «зелена логістика – це екологічно прийнятна та ефективна транспортна система розподілу» [5, с. 339]. Процес становлення «зеленої логістики» не був простим. Ж.-П. Родріге` стверджує, що існують певні невідповідності понять «зелений» і «логістика», оскільки стратегії економії витрат, що переслідуються операторами логістики, часто суперечать принципам охорони навколишнього середовища, оскільки вони зазвичай не враховують природоохоронні (екологічні) витрати. Крім того, логістична діяльність, зазвичай, не оплачує повністю витрати пов’язані з використанням інфраструктури. Як результат, логістичні компанії використовують найбільш забруднювальні, найменш енергетично ефективні і найбільш інфраструктурно-інтенсивні види транспортування для збільшення швидкості доставки. Дослідник зазначає, що глобалізація і глобальна логістика завдають шкоди навколишньому середовищу нерівномірно, оскільки в розвинених країнах суб'єкти господарства зобов'язані забезпечувати високі стандарти якості навколишнього середовища, але можуть понизити їх менш розвинених [5].

Д. Роджерс, Р. Тіббен-Лембке потрактовують «зелену логістику» як сукупність дій, спрямованих на мінімізацію екологічних наслідків логістичної діяльності [6, с.130]. Втім, є незрозумілим, які саме дії мінімізують екологічні наслідки логістичної діяльності. Однак дослідники Лі Яньбо, Лю Сунсянь «зелену логістику» визначають як новий напрям, що передбачає застосування прогресивних технологій логістики та сучасного обладнання з метою мінімізації забруднень та підвищення ефективності використання логістичних ресурсів [6, с. 291]. Так, нагальною є необхідність мінімізації забруднення, підвищення ефективності використання логістичних ресурсів, але також потрібно звернути увагу на оптимізацію процесу прийняття управлінських рішень щодо використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів. У зв'язку з викладеним «зелену логістику» варто розглядати в контексті цілісної системи, а тому, заслуговує на увагу підхід вітчизняного вченого Смирнова І. Г., який розглядає «зелену логістику» з позиції забезпечення екологічної безпеки окремої системи як для всього суспільства, так і для окремого споживача [3]. Досліджуючи вітчизняні та зарубіжні підходи до розуміння сутності «зеленої логістики» виявлено недостатнє висвітлення останньої на рівні міста.

На думку автора, «зелена логістика» міста – це сукупність логістичних підходів до оптимізації переміщень матеріальних потоків (в тому числі потоки відходів і вторинних ресурсів для переробки), транспортних засобів, природних, фінансових, інформаційних, енергетичних і людських ресурсів із застосуванням прогресивних технологій в процесі прийняття управлінських рішень органами місцевого самоврядування з метою створення такого середовища, в якому забезпечуються потреби населення, підвищується ефективність виробництв міського господарства та досягається умова мінімізації негативних наслідків антропогенного втручання в екосистему міста.

«Зелена логістика» повинна сприяти забезпеченню стійкого розвитку в місті. На нашу думку, стійкий розвиток міста полягає у збільшенні частки його мешканців (міських жителів), які мають доступ до базових інфраструктур міста, поєднаних зі зменшенням впливу життєдіяльності міста на навколишнє природне середовище.

Критеріями стійкого розвитку міста є: критерій доступності до базових інфраструктур та критерій екологічного навантаження.

Базові інфраструктури міста – це міські структурні утворення покликані забезпечити його життєдіяльність. До таких відносяться: житлова інфраструктура; комунальна інфраструктура (водопостачання, водовідведення, вивіз сміття, прибирання); дистрибуційна інфраструктура, під якою розуміється торгові заклади (оптові та роздрібні, продовольчі та непродовольчі); транспортна інфраструктура; медичні заклади; освітня інфраструктура (навчальні заклади, науково-дослідні інститути).

Критерій екологічного навантаження означає зменшення навантаження життєдіяльності міста на навколишнє природне середовище і полягає у наступному:

- скорочення споживання невідновлюваних та обмежено-відновлювальних ресурсів, їх заміна відновлювальними ресурсами;

- збільшення частки використання ресурсів отриманих внаслідок переробки продуктів життєдіяльності міста (в першу чергу сміття та відходів);

- покращення якості окремих відновлювальних ресурсів (вода та повітря) за рахунок запровадження очисних споруд, зменшення викидів в атмосферу та планування міста, яке передбачає збільшення площі рекреаційно-паркових зон.

Однак для того, щоб забезпечити стійкий розвиток міста, необхідно визначитись з основоположними принципами такого забезпечення, тобто тими закономірностями, що повинні лежати в основі теорії забезпечення стійкого розвитку міста. Кожен принцип забезпечення стійкого розвитку повинен бути направлений на досягнення відповідної ознаки стійкого розвитку міста для того, щоб досягти стійкого розвитку міста.

Принципи забезпечення стійкого розвитку міста нами визначено:

1. Принцип виділення базових інфраструктур (принцип інфраструктурного розподілу). До базових інфраструктур відносяться такі інфраструктури, які покликані забезпечувати потреби жителів міста, що відносяться до першого та другого рівня в ієрархії піраміди Маслоу.

2. Принцип фізичного доступу до базових інфраструктур (принцип фізичної доступності). Відповідно до означеного принципу базові інфраструктури міста повинні бути так розміщенні, щоб жителі міста могли дістатися громадським транспортом або пішки з адекватними на думку жителів міста затратами часу.

3. Принцип фінансового доступу до базових інфраструктур (принцип фінансово-матеріальної доступності). Це означає, що дохід від діяльності жителя міста має забезпечувати доступ до базових інфраструктур.

4. Принцип заміщення вичерпних природних ресурсів невичерпними (альтернативна енергетика). В контексті забезпечення стійкого розвитку міста і зниження енергетичної залежності від імпортованих енергоносіїв постає важливим ефективне використання потенціалу нетрадиційних і відновлювальних джерел енергії містами України.

5. Принцип покращення якості обмежено вичерпуваних ресурсів  (вода, повітря). Вода та повітря для міста є обмежено вичерпними ресурсами, однак їхня якість є критичним показником екологічної безпеки міста, що зумовлює скорочення обсягу викидів та скидів шкідливих речовин в атмосферу та водні джерела.

6. Принцип використання вторинної сировини. Вторинні ресурси – матеріали та вироби, які після первинного використання можуть застосовуватися повторно у виробництві як вихідна сировина або виріб. Вторинні ресурси є джерелом додаткових матеріально-технічних ресурсів. Завдяки їх використанню знижується собівартість і питомі капітальні вкладення, прискорюються темпи економічного зростання. Основними джерелами вторинних матеріальних ресурсів служать відходи виробництва і споживання продукції. Глибока утилізація вторинних ресурсів сприяє впровадженню маловідходної і безвідходної технологій. Зрозуміло, безвідходна технологія – це ідеальна модель, на яку орієнтоване сучасне виробництво. Досягти 100% безвідходності практично нереально. Тому величину понад 90% прийнято вважати відповідною безвідходному виробництву, а 75-90% - маловідходному. Створення таких виробництв – процес тривалий, що вимагає вирішення цілого ряду технологічних, економічних, організаційних та інших завдань [7].

7. Принцип зменшення навантаження на транспортні мережі міста. Це означає, що необхідно досягти рівномірного навантаження на транспортні мережі міста. По-друге, необхідно забезпечувати рівномірність навантаження транспортних мереж міста в часі. Оскільки обов’язковими умовами стійкого розвитку міста є зменшення негативного впливу на життєдіяльність міста, то необхідно обґрунтовувати зміну частки різних видів транспорту в загальному обсязі перевезень з використанням принципів «зеленої логістики».

8. Принцип енергоощадливості та енергозбереження. В місті повинне забезпечуватись виконання комплексу організаційних, технічних, технологічних, фінансових та інших заходів з раціонального використання енергоносіїв та їх економії, в тому числі на рівні кінцевого споживача, забезпечення комфортного проживання, підвищення ефективності функціонування різноманітного енергоспоживаючого та енергогенеруючого обладнання, більш широкого залучення поновлювальних джерел енергії, зменшення витрат на виробництво та транспортування теплової енергії, використання технологій самоенергозабезпечення тощо. Це в свою чергу дозволить залучити заощаджені за рахунок таких заходів кошти міського бюджету на покращення стану міського господарства, його модернізацію та розвиток, підвищення якості енергопостачання, стримування зростання тарифів на комунальні послуги для населення і покращання соціально-побутових умов мешканців міста, розширення міських соціальних програм тощо.

9. Принцип досягнення безпеки в місті через призму соціо-еколого-економічних процесів. Забезпечення стійкого розвитку міста також залежить від створення суб’єктами господарювання міста робочих місць та матеріальних засобів з одночасним гарантуванням безпечних умов праці та мінімально допустимим впливом на навколишнє природне середовище.

Отже, ми бачимо, що принцип зменшення навантаження на транспортні мережі міста цілком залежить від використання принципів «зеленої логістики» міста, а саме:

1. Принципу системного підходу. Підхід до міста як системи – головна особливість «зеленої логістики» міста. Максимальний ефект можна отримати лише в тому випадку, коли матеріальні потоки міста оптимізовано протягом усього логістичного ланцюга, а не тільки в межах окремого підприємства.

2. Принципу раціонального розміщення виробництва. Полягає в тому, що підприємство повинне бути розміщене якомога ближче до міста, як до джерела кваліфікованої робочої сили, водночас відстань від підприємства до міста не може бути меншою, ніж санітарно захисна зона такого міста, з урахуванням перспективних планів його розвитку.

3. Принципу логістичної координації. У процесі управління матеріальними потоками в місті, необхідно забезпечити узгодженість у часі усіх ланок логістичного ланцюга. Тобто цей принцип передбачає розробку взаємоузгоджених планів управління матеріальними потоками в середині міста та поза його межами; розробка стандартів і технічних умов на логістичні операції; прогнозування поставок запасів і засобів виробництва без створення заторів у системі міста та з мінімально допустимим рівнем впливу на екосистему.

4. Принципу стійкості та адаптивності. Логістична система виконуючи свої функції в відносно широкому діапазоні не повинна негативно впливати на стійкий розвиток міста.

Використання принципів «зеленої логістики» в системі управління містом в основному залежить від місцевої влади, яка при активній взаємодії з іншими суб’єктами господарювання повинна ініціювати формування якісно нових інституційних основ нової моделі розвитку міста, де гармонійно поєднуються економічні, соціальні та екологічні чинники. Оскільки оцінка впливу економічної діяльності на екологічний стан міста та його населення є визначальним.

Як показує практика зарубіжних країн, акцент впроваджуваних логістичних рішень був зміщений на подолання таких явищ як забруднення повітря викидами твердих часток дизельного палива, оксидами азоту, вуглеводнями, шумовим забрудненням, перенасиченість дорожніх мереж транспортом, утворення твердих побутових відходів.

В Україні одним із прикладів використання принципів «зеленої логістики» є реалізація проекту «Чисте місто», який запроваджується на національному рівні (Указ Президента України від 08.09.2010 р. № 895). Основною метою якого є створення системи комплексів з переробки твердих побутових відходів (ТПВ). У рамках проекту передбачається будівництво сучасних комплексів термічної обробки та утилізації твердих побутових відходів в 10 населених пунктах. Нові підприємства створюватимуться на основі механізму державно-приватного партнерства. Плановий бюджет проекту становить 5 млрд. грн., а від використання спаленого сміття планується отримувати до 500 тис. Гкал тепла на рік [8]. Варто відмітити те, що це перший проект в Україні, який покликаний вирішити екологічні проблеми міст, однак він не враховує принципів системності, раціонального розміщення виробництва та логістичної координації «зеленої логістики» міста. Саме тому в Україні необхідно розробляти програми щодо використання принципів «зеленої логістики» в місті.

Висновки. Отже, автором виявлено, що забезпечення стійкого розвитку міста залежить від використання принципів «зеленої логістики» в місті. Науковою новизною дослідження є сформуванні автором категорії «зелена логістика» міста та стійкий розвиток міста. Практична значущість проведеного дослідження полягає у формуванні автором базису принципів забезпечення стійкого розвитку міста та «зеленої логістики» міста. Це дозволить розробити стратегічні засади управління стійким розвитком міста.

 

Список використаних джерел:

1. Лившиц В. Логистика города : [Електронний ресурс] / В. Лившиц. – Режим доступу: http: // www.proza.ru/text/2007/01/28-273.html.

2. Мороз О. Д. Досвід Німеччини у створенні регіональних логістичних центрів : [Електронний ресурс] / О. Д. Мороз. – Режим доступу: http: // www. nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/en_re/2008_5_4/zbirnnuk_RE_4_398. pdf.

3. Смирнов І.Г. «Зелена логістика»: еколого-географічний вимір / І.Г. Смирнов // Український географічний журнал. – 2002. – № 2. – С. 49 – 52.

4. Paul R. Murphy Green logistics: Comparative views of environmental progressives, moderates, and conservatives / Paul R. Murphy, Richard F. Braunschweig, D. Charles // Journal of Business Logistics, 1996 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://findarticles.com/p/articles/mi_qa3705/is_199601/ ai_n8748499/.

5. Rodrigue J-P. Green logistics (the paradoxes of) / J-P. Rodrigue, B. Slack, C. Comtois // The handbook of logistics and supply chain management; [Brewer A. M., Button K. J., Hensher D. A.]. – London.: Pergamon, 2001. – P. 339-350.

6. Rogers D. An examination of reverse logistics practices / D. Rogers, R. Tibben-Lembke // Journal of Business Logistics. – 2001. –  № 22 (2). – P.129-145.3. Щербіна Н. М. Геологістика як напрям теоритріально-екологічної оптимізації логістичних сиcтем : [Електронний ресурс] / Н. М. Щербіна, Л. Я. Маслова. – Режим доступу: http: // www. nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ Tiru/2008_25_26/21pdf

6. Li Janbo The Forms of Ecological Logistics and Its Relationship Under the Globalization / Li Janbo, Liu Songxian // Ecological Economy. – 2008. –  № 4. – P. 290-298.

7. Вторинні ресурси [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.npblog.com.ua/index.php/ekologiya/vtorinni-resursi.html

8. Фесіна Ю. Г. Оптимізація логістичного ланцюга поводження з твердими побутовими відходами / Ю. Г. Фесіна // Науковий журнал «Логістика: теорія та практика». – РВВ Луцького НТУ. – 2011. – №1. – С. 110–126.

 

Аверкина М. Ф. Стійкий розвиток міста на засадах «зеленої логістики» [Електроний ресурс] / М. Ф. Аверкина // Електронне наукове фахове видання "Ефективна економіка". – 2012. – №8. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=1314




Подобные материалы:
Последние похожие материалы:
Более поздние похожие материалы:

 

Городская логистика (логистика города, city logistics) Copyright © 2011-2018. При использовании материалов сайта - гиперссылка обязательна. All Rights Reserved.

Анализ сайта