Досвід Німеччини у створенні регіональних логістичних центрів. Мороз О.Д. (2008)

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями.

Сьогодні значну роль в конкурентоспроможності регіону, країни відіграють міста, які конкурують між собою за фінансові ресурси, інвестиції, людський капітал. Проте сучасному місту притаманна складність у вирішенні проблем життєзабезпечення своїх жителів, що власне і обумовлює необхідність активізації пошуку заходів, які б дозволили не лише вирішити нагальні проблеми міста, а й загалом підвищити його конкурентоспроможність.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми.

Питанню підвищення ефективності функціонуванню різних підсистем міста (місцеві органи влади, транспорт, медицина, освіта, торгівля і ін.) приділяється чимало уваги науковцями, практиками, урядовцями. Проте, історично так склалося, що окремі підсистеми міста самостійно намагаються вирішити свої проблеми. Однак відомо, що оптимізувати за локальними підсистемами всю систему нелінійної природи неможливо – потрібно враховувати безліч факторів. Таке завдання можна виконати лише використовуючи логістичний підхід, який дозволить скоординувати багато численні взаємозвязки, мінімізувати витрати, привернути інвестиції до міста, що в результаті сприятиме підвищенню конкурентоспроможності міста.

Цілі статті. Зважаючи на активізацію євоінтеграційних процесів та сучасну ситуацію більшості міст України, вважаємо за необхідне розглянути зарубіжний досвід створення логістичних центрів, що й визначимо як мету дослідження.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.

У сучасному містобудуванні України недостатньо враховуються такі чинники як переміщення, зберігання, розподіл вантажів, пересування і зберігання суспільного, легкового транспорту, функціональна залежність міста від транспорту, які впливають на планування міста, його архітектуру, екологію, ефективність пересування «рухомих одиниць».

Проте, на даний момент формування міської структури відбувається без використання логістичного підходу, який полягає в інтеграції різних областей діяльності з метою досягнення бажаного результату з мінімальними витратами часу і ресурсів шляхом крізного управління рухом товару і потоком інформації, що відноситься до нього [1]. Логістичний підхід означає оптимальне управління економічними потоками і запасами в складних організаційно-технічних та соціально-економічних системах для досягнення цілей з найменшими витратами. До потоків належать матеріальні, фінансові, трудові, інформаційні.

Згідно з одних визначень логістика – це певна виробнича інфраструктура економіки, заснована на чіткій взаємодії попиту, постачання виробництва, транспорту та розподілу продукції. Спеціалісти прикладне значення логістики бачать в організації та реалізації оптимального товарного обміну [2, с. 3-4; 3, с. 78-86].

Очевидним, що логістика тісно пов'язана із структурою міста: транспортними мережами, зонами, вузлами, тобто з архітектурою і містобудуванням, а також з екологією. Чим більш комплексним буде підхід до рішення проблем міст, тим місту і людині буде легше, структури краще взаємодіятимуть, кожна із структур сама по собі працюватиме ефективніше.

Євросоюзом прийнято визначення логістики – це сукупність всіх процесів управління потоками, де на першому місці – громадяни міста (але люди не є об'єктом традиційної логістики).

Згідно потреб і цілям розвитку міста утворюються і нові обмеження, які зазвичай не виступають в логістиці бізнесу (наприклад, навколишнє середовище). Отже, логістика міста (англ. Сity Logistiсs) — це комплекс логістичних рішень, дій, процесів, націлених на оптимізацію управлінських рішень місцевої влади, матеріальних потоків, транспортних засобів, людей, знань, енергії, фінансів інформації у межах підсистем міста та його інфраструктури. Її цілями є створення креативного середовища, задоволення потреб населення міста, раціональна організація в просторі та часі матеріального й соціального потоків, яка забезпечує максимальну орієнтацію всієї виробничо-господарської діяльності підприємств житлово-комунального господарства міста на задоволення потреб населення [5].

Для досягнення цих цілей завданнями Сity Logistiсs є:

- інтеграція міста в єдине ціле;

- розвиток культури;

- використання логістики всіма владними структурами міста;

- раціоналізація матеріальних і соціальних потоків в міському господарстві;

- максимізація завантаження виробничих потужностей підприємств міського господарства;

- економія матеріальних ресурсів на всіх стадіях матеріального потоку;

- оптимізація витрат на виробництво і реалізацію готової продукції й послуг населенню;

- зниження викидів токсичних та парникових газів в навколишнє середовище.

Однак, в Україні такий напрям як логістика міста є новим як в практичній, так і в науковій діяльності, проте у високо розвинутих країнах логістика, поряд із маркетингом, сьогодні є двома основними інструментами менеджменту, оскільки саме вони забезпечують економічну ефективність господарювання та управління підприємством: маркетинг сприяє збільшенню обсягів реалізації продукції (робіт, послуг), а логістика – зниженню витрат [4].

Фактично сьогодні логістика міста в країнах Євросоюзу є конкретною формою проникнення логістичного менеджменту у владні структури.

Управління всіма підсистемами міста здійснюється «Логістичний центром міста» (ЛЦМ), який складається з інформаційно-аналітичного центру та автоматизованого сервісного центру. ЛЦМ виконує роль головного об'єкту і здійснює зв'язок з подібними ГЛЦ інших міст, подібних за параметрами конкретного міста.

Прикладом ефективного використання логістичних підходів в управлінні містом є німецький досвід реалізації інвестицій в логістичні центри.

Особливостями створення логістичних центрів в Німеччині є сильна державна підтримка на всіх рівнях; участь державного сектора грунтується на федеральних законах і законах федеральних земель; федеральний бюджет бере участь у фінансуванні інвестицій через Deutsche Bahn AG (Німецькі залізниці); широко практикується виділення дотацій бюджетам федеральних земель; практикуються цільові дотації і кредитування конкретних інвестиційних проектів; фінансова підтримка створення логістичних центрів надається як з бюджетів федеральних земель, так і місцевих бюджетів.

Джерелами інвестиційних засобів в цій моделі виступають кошит інвесторів, транспортних компаній; суб'єктів, які створюють об'єднання з приватним капіталом; бюджетні кошти і цільові фонди федеральних земель; програми і федеральні фонди, направлені на розвиток інфраструктури; дотації міст і регіонів; дотації і програми Європейського Cоюзу; банківські кредити.

Управління створеними логістичними центрами в Німеччині здійснюється через наглядові органи, які створюються різними компаніями – учасниками проекту: інвесторами, міськими органами влади, асоціаціями, союзами.

На рис. 1 представлено схема реалізації інвестицій у проект створення логістичного центру у Німеччині.

Рис. 1. Німецька модель реалізації інвестицій в проект створення логістичного центру

Досвід створення логістичних центрів в Німеччині відрізняється від українського, насамперед тим, що в Україні, як правило, цими центрами управляють приватні спеціалізовані компанії, які мають високі професійні навики, але не завжди можуть забезпечити належний рівень комунікації з представниками місцевої влади. Власне за кордоном ця проблема вирішується шляхом пайової участі всіх партнерів проекту. На рис. 1 видно, що в Німеччині передбачається участь державного сектору на всіх етапах реалізації проектів зі створення логістичних центрів.

Єфективним досвідом використання логістики в управлінні містом характеризуються також невеликі міста Швеції, де замість промислових зон були створені зони нових технологій. Так, міські органи влади міста Ескільтуна в Швеції пріоритетом розвитку вибрали саме Сity lоgistics, створивши транспортно-логістичну зону, що також, зважаючи на географічне положення України та їїтранзитне становище, було б доцільно використовувати і в містах України, організовуючи єдину транспортно-логістичну систему міста [4]. Заначимо, що про необхідність застосування методів логістики міста вже зрозуміли у Львові. Так начальник архітектурно-планувальної майстерні №2 ДІ "Місто проект", що виконувала коригування генплану, Дубина Б. заявив, що одним з напрямів розвитку міста є логістика: "Якщо у попередніх генпланах Львів представлявся як великий індустріальний центр, важливий для всієї Україні та СРСР, то тепер ми бачимо Львів як центр ринкової інфраструктури. Місто знаходиться неподалік західних кордонів, на перетині двох шляхів міжнародного значення, тут є великий вузол залізничного транспорту. Тому найбільш сприятливою для розвитку міста діяльністю є логістика. Ми вважаємо, що вона може стати основною". Так у проекті генплану передбачено три великі логістичні зони: на території Бірківської сільради на перетині львівської кільцевої дорогі ті концесійної дорогі Краківець - Львів, на території Зімноводівської сільради між Рясне-2 та Сигнівкою, а також на території Сороки-львівської сільради між київською трасою та залізничною станцією Дубляни. [6]

Висновки. Однак, в містах України сьогодні не є властивим використання принципів Сity Logistiсs. Серед причин неактивності створення логістичних центрів в Україні, насамперед, є відсутність:

1) необхідних знань, компетенції та досвіду в державному секторі про логістику, логістичні центри та їх роль для економіки регіону;

2) узгодженої транспортної державної політики, яка враховує логістичні аспекти, створення транспортно-логістичних систем в регіонах України;

3) правової підтримки зі сторони держави відносно, координації, конкурентності ініціатив

4) інформації про можливості використання різних умов фінансування інвестицій (державні фонди, фонди прямих інвестицій); про нестандартні можиливості фінансування інвестицій банками та фінансовими інститутами;

5) залучення державного сектора у створення умов реалізації інвестицій; відсутність земельних ділянок для будівництва логістичних центрів, конкретної інформації та пропозицій для інвесторів та ін.

1. Логистика. Учебное пособие. Под ред. Аникина Б.А. М: ИНФРА М. 1997

2. Система внешних коммуникаций: развитие города как логистического центра. Научный доклад. Международная научно практическая конференция. Российские города на пороге ХХI века: теория и практика стратегического управления. Екатеринбург 2000.

3. Дроган А.В. Формирования мультимодальной логистической системы города Екатеринбурга. Восьмые уральские академические чтения. Екатеринбург 2003.

4. Смирнов И. Развитие городской логистики как фактор эффективного муниципального менеджмента: европейская практика и украинские возможности // Економічний Часопис-XXI №7-8'2006 [доступний з www. soskin.info]

Логистика города - City logistics [доступний з http://www.proza.ru/texts/2007/01/28-273.html]

6. http://www.zaxid.net/newsua/2008/10/20/152340/

Джерело: Мороз О.Д. Досвід Німеччини у створенні регіональних логістичних центрів / О.Д. Мороз // Зб. наук. пр. „Економічні науки”. – Серія „Регіональна економіка”. – Випуск 5 (17). – Ч.4. – Луцьк: ЛНТУ, 2008. –  С. 398 – 404.